Необхідно звертати найсерйознішу увагу на створення в лабораторії такої обстановки, яка б полегшувала роботу. Мистецтво хіміка полягає не в тому, щоб отримати необхідні результати шляхом застосування дорогих і складних пристроїв; важливо досягти мети за допомогою звичайних засобів і апаратури, що можливо тільки тоді, коли працюючий добре засвоїть правильне і розумне їх застосування.
Необхідно прагнути до раціоналізації роботи, намагаючись отримати максимальний ефект за мінімальної витрати, коштів, часу та праці. Найважливішими умовами для цього є:
1) доцільне облаштування лабораторії, тобто раціональне розміщення робочих місць та обладнання;
2) підбір відповідних інструментів, посуду та необхідних апаратів;
3) гарна підготовка виконавця до роботи;
4) економне використання матеріалів під час постановки експериментів.
Останнє досягається здійсненням дослідів із невеликою кількістю речовини. При цьому окремі операції (нагрівання, охолодження, фільтрування, висушування, перегонка тощо) вимагають незрівнянно менше праці та часу, даючи однаковий кінцевий результат з результатом досвіду, проведеного у великому масштабі.
У початківців нерідко зустрічаються труднощі під час проведення тієї чи іншої операції. У таких випадках слід звернутися за порадою чи допомогою до досвідченішого товариша по роботі.
Нерідко в лабораторіях, особливо неповно обладнаних, бракує якогось спеціального пристрою або апарату: у цьому разі потрібно постаратися замінити його іншим пристосуванням, нехай недосконалим, але які дозволяють не зупиняти роботу.
Дуже важливо раціоналізувати своє робоче місце. Нерідко невеликі кількості рідини містяться у великих пляшках, що не тільки викликає захаращення столу, але й створює незручність у роботі: з великої бутлі виливати рідину значно важче, ніж із малої, і набагато легше розлити. Тому завжди невеликі кількості рідини потрібно зберігати у невеликих судинах. Далі, у багатьох, особливо хіміків-початківців, буває прагнення зібрати в себе максимальну кількість хімічного посуду, що неминуче призводить до її бою. Біля себе потрібно мати лише найнеобхідніше, не створюючи зайвих запасів.
Потрібно привчити себе до акуратного поводження з хімічним посудом. Брудний хімічний посуд слід мити відразу після закінчення роботи, а не залишати до того моменту, коли він знову буде необхідний.
У лабораторній практиці надзвичайно важливою умовою є чистота. Трапляється, що неохайність працюючого псує досвід або аналіз тому, що бруд зі столу потрапляє в посуд, що використовується в роботі. Тому потрібно бути вимогливим до себе та до оточуючих, стежачи, щоб у лабораторії було чисто.
За станом робочого місця можна безпомилково судити і про працюючого. Чим культурніший хімік, тим чистіше його робоче місце, тим більшої довіри заслуговують на результати його роботи.
Потрібно дбати також про чистоту склянок з реактивами, на зовнішніх стінках яких осідають солі амонію, які завжди присутні в повітрі лабораторних приміщень. Склянки слід обтирати чистою вологою ганчіркою. Рекомендується закривати шийку зверху скляними ковпачками або стаканчиками (без носика) так, щоб краї їх спиралися на склянку. Така обережність попереджає осідання амонійних солей на горлі (переважно вуглекислого амонію) та оберігає від попадання їх у розчин при виливанні його зі склянки.
Усі хімічні склянки, колби, чашки тощо при роботі повинні бути прикриті годинним склом або чистим папером, щоб запобігти потраплянню в них пилу або забруднень.
Важливо раціонально та правильно використовувати робочий час. Якщо визначення чи досвід чомусь затримуються, слід розпочати інше визначення чи підготовку до іншого випробування. Наприклад, поки тиглі після прожарювання поставлені в ексикатор для охолодження, вільний час можна використовувати для іншої роботи, наприклад, взяти навішування для наступного аналізу. Під час прожарювання тигля можна проводити титрування, фільтрування або іншу роботу, тільки іноді відриваючись від неї для того, щоб подивитися, як йде прожарювання.
Але раціонально використовувати час не означає поспішати, оскільки поспіх зрештою може нерідко призвести до ще більшої втрати часу. Особливо шкідливий поспіх при аналітичних роботах.
Потрібно прийняти за правило: якщо зроблено якусь помилку або втрачено частину досліджуваної речовини, роботу слід негайно припинити і почати її знов.
Необхідно стежити, щоб лабораторія завжди була в порядку. Виходячи з лабораторії, треба переконатися, що всі крани – газові, водопровідні та ін. – закриті; всі мотори та електронагрівальні прилади вимкнені; дверцята витяжних шаф опущені; стіл чистий та прибраний; всі дорогі прилади та апарати закриті або заховані; ніяких вогненебезпечних речовин на столах немає. Потрібно перевірити, чи на місці протипожежні засоби, закрити загальний водопровідний та газовий крани, якщо вони є в лабораторії, вимкнути рубильники від підводок до приладів, вимкнути світло і тоді лише залишити лабораторію.
При відвідуванні інших лабораторій необхідно ознайомитися з усім новим, що є в них, з метою використання досвіду, тому що лабораторні прийоми переважно створюються практикою великої кількості дослідників. У свою чергу слід також поділитися з товаришами тими прийомами лабораторної практики, які їм невідомі.
Одним з дуже важливих моментів у лабораторній, особливо аналітичній, роботі є різного роду розрахунки, перерахунки та обчислення. Вони забирають багато часу і вимагають великої уваги, стомлюючи лаборанта. Для полегшення розрахункової роботи, особливо в часто повторюваних аналізах, становлять спеціальні таблиці, якими знаходять необхідні результати. Обчислення також спрощуються при користуванні номограмами. Номограмою називається графічне зображення залежності між двома або трьома величинами, наприклад, розчинністю, щільністю і температурою. Точність відліків за номограмою залежить від величини поділів креслення.
Складання простих номограм нескладно, більш складні вимагають спеціальних розрахунків.
При роботі з різними приладами та апаратами необхідно добре знати пристрій. Нерідко який-небудь прилад починає погано працювати або ламається: у цьому випадку, перш ніж звернутися до відповідної майстерні, потрібно самому оглянути прилад, що зіпсувався, постаратися визначити причину, і в разі незначної поломки, виправити її. Якщо зламалася якась відповідальна деталь, прилад потрібно негайно віддати в ремонт.
Необхідно взяти за правило не захаращувати лабораторію зіпсованими приладами та апаратами, а одразу їх ремонтувати. Особливо це стосується електронагрівальних приладів.
Корисно мати спеціальну папку або зошит зі схемами пристрою та описом наскільки можна всіх приладів, що у лабораторії. Такі описи, які зазвичай містять і схеми, можна отримати від заводів, що виготовляють даний прилад або апарат.Якщо є опис іноземною мовою, слід зробити переклад.
Деякі молоді хіміки, особливо початківці, іноді зневажливо ставляться до заходів техніки безпеки, дотримання яких необхідне для всіх робіт у хімічній лабораторії. Таке ставлення небезпечне не тільки для працюючого, а й для сусідів по роботі. Ніколи не потрібно нехтувати тими заходами охорони праці, які є обов’язковими для такого роду роботи.
Робота в лабораторії потребує тиші. Будь-який шум, гучні розмови, які не стосуються справи, відволікають увагу працюючого і можуть призвести до помилок, особливо при розрахунках. Тому завжди потрібно вимагати, щоб у лабораторії було тихо.
Кожен, хто працює в лабораторії, повинен мати халат або робочий костюм. Там, де робота пов’язана з можливістю забруднення, краще мати темний одяг, а в чистих умовах, наприклад в аналітичних лабораторіях, рекомендуються світлі халати або костюми.
Кожен працюючий повинен мати два рушники: один, призначений для постійного користування і завжди під рукою, другий — виключно для чистих робіт, наприклад для витирання бюксів перед зважуванням, вимитих піпеток, колб тощо.
При проведенні деяких робіт у лабораторіях застосовують фартухи або фартухи з полівінілхлориду або поліетилену. Дуже зручно при роботі з агресивними агентами, наприклад, з твердими лугами, реактивами, що пилять, або матеріалами, одягати на руки – рукавички, обличчя захищати маскою або щитком (у деяких випадках необхідний протигаз), очі – окулярами, волосся – захисною шапочкою.
Надзвичайно важливе значення для лабораторій, у яких проводять масові однотипні аналізи (у центральних контрольно-аналітичних лабораторіях фабрик та заводів, науково-дослідних лабораторіях та інститутах тощо), має сувора організація роботи за принципом: апаратура стоїть – людина рухається. Це — своєрідний конвеєр, коли для кожної операції відводиться своє місце або свій стіл.Наприклад, у контрольно-аналітичних лабораторіях підприємств можливий такий порядок:
1) стіл підготовчих операцій для документації зразків, що надходять на аналіз;
2) стіл документації;
3) стіл пробопідготовки;
4) стіл розчинення;
5) стіл фільтрування і т. д.
Також мають бути окремі стаціонарні установки спеціального призначення, наприклад установка визначення азоту по Кьельдалю, для відгону аміаку тощо. буд. Для таких стаціонарних установок відводиться постійне місце, яке не можна займати чимось іншим.
При роботі в лабораторії необхідно дотримуватись наступних правил.
1. Раціонально будувати свою роботу.
2. Всі роботи та записи вести точно та акуратно.
3. Працювати слід швидко, але без поспіху, який неминуче призводить до псування поставленого досвіду.
4. Дотримуватися всіх запобіжних заходів при роботі з отруйними, вибухонебезпечними та вогненебезпечними речовинами.